На горі та сухий дуб

На горі та сухий дуб(и)
Та ще й біла береза. (2)
З-під тієї та й березоньки
Та й вода протікала. (2)
Та там дівчина молода
Та й коня напувала. (2)
– Не пий, коню та мій, води:
Та й вода слоєвая. (2)
Не можна мужу жони бити –
Та жона молодая. (2)

Що й на горі сухий дуб...
Та ще й біла береза.
Та з-під тої білої берези...
Та що з-під білої берези
Та й вода протікає*.
Там дівчина молода...
Та там дівчина молодая
Та й коня напуває**,
Не можна, коню, води пити...
Та не можна, коню, води пити:
Та й вода слоєвая.
Не можна мужу жони бить...
Та не можна мужу жони бити –
Та жона молодая.

Примітки:
* Варіант: протікала.
** Варіант: напувала.
Джерело:
Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.

Рекламне оголошення