Як вийду я та й за ворота

Як вийду я та й за ворота,
За зелений гай.
За зелений гай.
Сюди гляну і туди гляну –
Та все чужий край.
Як змахну я та полину я
До матінки в сад.
Сяду, впаду на вишеньці
Та й буду кувать.
Та й буду кувать.
Чи не вийде моя матінка
Мене розпитать.
Мене розпитать:
– Невісточка, ти, голубочка,
Устань, засвіти,
Щось у нашому садочку
За пташка співає,
У новую, у світлоньку
Голос подає.
Що найстарший братик каже:
– Я з руч уловлю. –
А найменший братик каже:
– То ж наша сестра,
Та, що без долі вродилася,
Без щастя зросла.
Без щастя зросла,
У чужую сторононьку
Та й заміж пішла.
Що чужая сторононька
Без вітру шумить,
То так мені, моя мати,
В чужім краї жить.
В чужім краї жить.
Чужий батько, чужа і мати –
Не б’є, та болить.
Джерело:
Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.

Рекламне оголошення