Колисала я, колисала я дитиноньку маленьку

Колисала я, колисала я
Дитиноньку маленьку
Та поломила, та поломила
Колисочку новеньку.

Не жаль же мені, не жаль же мені
Та й тої колисоньки,
Лише мені жаль, лише мені жаль
Малої дитиноньки.

Бо колисоньку, бо колисоньку
За день, за два збудую –
Малу дитину, малу дитину
За рочок не згодую.

Бо колисочка, бо колисочка
З крутого деревенька,
Мала дитина, мала дитина
З-під щирого серденька.
Джерело:
Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.

Рекламне оголошення