Кав’ярня

Зранку кава з молоком,
Потім кава з коньяком.
Аромат міських кав’ярень
Розчиняється в думках.
Розчиняються надії,
Вже блистять над містом мрії.
Там, де леви і фонтани,
Парки, площі і каштани.

Аромат міських кав’ярень
У старому центрі міста,
Ліхтарів блідого світла
Вже не треба цій душі.
Хай блукає по руїнах,
Що залишило кохання,
Хай залишить сподівання
Та ілюзії свої.

Біля входу в стару кав’ярню
За столиком одинока постать
І філіжанку міцної кави,
Ще трохи й з рук вона відпустить.
В її думках дивний погляд,
Що залишив він на згадку,
Не оплативши свій рахунок
За недопиту філіжанку.

В гіркоті чорної кави
Вона згадає свою долю,
Вона згадає його знову,
Та усміхнеться випадково.
Усміхнеться, засміється,
Встане, піде знову в місто,
Що ярмом для неї буде,
А може вона усе-таки забуде!


Рекламне оголошення