Годинник

Щось сталось уранці, щось дуже тривожне,
Але ми не знаємо де і що саме,
Прокинулись зранку, відчули щось дивне,
Чому все так тихо і світла немає.

Годинник спинився, невже кінець часу,
Невже він не знає куди іти далі,
Час не цінували і не шкодували,
Й запаси скінчились за роки тривалі.

Приспів:
Але ми живі і усе відчуваємо
Кожен свій подих і стукоти серця
У відповідь нам: "Панове, даруйте,
Але це лише вам насправді здається".

Ходиш по місту гукаєш у простір –
Люди, що сталось, чому все спинилось,
Чому все навколо неначе замерзло,
Чому все навкруги немовби згоріло.

У відповідь чується голос крізь стіну –
Час закінчився, пустує безодня
Давайте ж годинник відремонтуєм
Та майстер помер під ранок сьогодні.

Приспів

Голос коханої вже не почую
І очі її я уже не побачу,
І не відчую її ніжний дотик,
Усі повмирали сьогодні під ранок.

Люди, що сталось куди усі зникли,
Лиш вітер, луна і безодня навколо,
Гукаєш – відлунням твій голос вертає
Немовби й не було ніколи нікого.


Рекламне оголошення