Ой дбай, мамко, дбай

– Ой дбай, мамко, дбай
Та замуж мене дай,
Та не дай мене та й за п’яниченьку:
Спаде краса з моєго личенька,
Та буде роду жаль.

– Доню ж ти моя,
Вибирай же си сама,
Маєш час і волю,
Вибирай си долю,
Поки-с молода.

Ой ходила ж я,
Вибирала ж я,
Не вгадала ж я,
Бідна ж моя, бідна головонько,
Вже пропала я.

У мамки-м зросла,
Від татка-м пішла,
Та вже тая, тая доріженька
Терням заросла.

Терням заросла,
Листям припала,
Та й червоною тою калиною
Понадвисала.

Ой піду ж бо я,
Терня виломаю,
Листя згромаджу,
А червоную тую калиночку
У в’язки пов’яжу.

У в’язки пов’яжу,
Красно вберуси,
Та й таки ж бо я та й до свої мамки
Назад вернуси.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення