Ой з стріх горіхи летіли

Ой з стріх горіхи летіли,
Наші сват горівки хотіли.
Ой встала молодої мамка лише світ.
– Нема мої дочечки, лише слід.
Кованими колісцятами бряжчали,
Туда мою дочечку і мчали.
Ані скіпочки, ні огарочка,
Нема й мої дочки.
Над Дунаєм стояла,
Росу косу чесала,
На Дунаєць кидала.
– Плини, косочко, де собі сплинеш,
Там собі спочинеш,
До мамочки лист пішлеш,
Та най моя мамка знає,
Як си єї дочка має:
Обідець у полуднє,
Вечерю на стів кладуть,
Мене по воду шлють.
Нім я з водов прийшла,
То вечеря відійшла.
– Ой мий, невістко, миски,
Бо не стало тобі лижки.
Помий же і тарелі –
Не стало тобі вечері.
– Ой гиля, гиля, гиля, гуси, на воду,
Ой проси дружка дружку на згоду,
Ой коби я з-за стола дружка дістав.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення