Ой відси гора, а відти друга

Ой відси гора, а відти друга,
Межи тими гороньками ясніла зоря.
А я гадав, що зоря зійшла,
А то мила чорнобрива по воду пішла.
А я за нею, як за зорею,
Сивим, сивим кониченьком навздогоню.
Як навздогонив та й заговорив:
– А хто ж тебе, мила моя, так рано збудив?
– Ніхто не збудив, я сама встала,
Як на небі зоря зійшла, я си вмивала.
– Дівчино моя, напій ми коня.
– Не напою, бо си бою, бо-м ще не твоя.
Як буду твоя, напою ти два
З кедрової керниченьки з нового відра.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення