На поповій сіножати

На поповій сіножати
Добре жито жати,
Там керниця рубленая
Коня напувати.

– Чому, коню, воду не п’єш,
Чи дорогу чуєш?
Чому, мила чорнобрива,
Так дуже сумуєш?

– Та й сумую, та й сумую,
Та й думку думаю –
Як хто мене засватає,
Я волів не маю.

Ой маю я стан хороший
Та й чорненькі очі,
Та й тот мене засватає,
Хто волів не схоче.

Та й вийду я на толоку,
На тую широку,
Багацький син конем грає,
Хустка коло боку.

Конем грає, конем грає,
Червоними сипле,
Та все мені одно каже,
Та де мене здибле.

А все мені одно каже,
Хоче мене взяти,
Я не маю білих грошей
На него сипати.

– Білі гроші касовані
Й худобочка сива,
Озьму тебе, дівчиночко,
Бо ти чорнобрива.

Білі гроші касовані,
А худоба роса,
Озьму тебе, дівчиночко,
Бо-с дуже хороша.

Огонь горить, огонь горить,
Огонь розгорівси,
Як би-с, милий, мої гадки,
То би-с розболівси.

Огонь горить, огонь горить,
Огонь розпалавси,
Та чо-с милий чорнобривий
Дуже розгулявси.

– Засвіти ми, моя мила,
Та й воскову свічку,
Най перейду тихий Дунай
Та й биструю річку.

– Не поможе тобі, милий,
Восковая свічка,
Розгулявси тихий Дунай
Та й бистрая річка.

Несе дівча воду з броду,
Коромисло гнеси,
Та хто си вірно любить,
Тот води нап’єси.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення