Ой я нещасливий на цес світ вродивси

– Ой я нещасливий на цес світ вродивси,
Кінь вороний, я молодий, я ще не женивси.
Продай, мамко, продай коня вороного,
Ожени ня, моя мамко, хлопця молодого.
– Шкода, синку, шкода худібки втеряти,
Пишуть чорним по білому – хотять тебе взяти.
– Та най вони пишуть – я їх не боюси,
Кінь вороний, я молодий, я ще відслужуси.
Гей, у полі жито, там жовняра вбито,
Та й червонов китаєчков личенько накрито.
Та вийшла дівчина з чорними очима,
Підоймила китаєчку та й заголосила:
– Встань, жовняре, та встань, о встань, молоденький
– Ходить-блудить по садочку твій кінь вороненький.
Гей, жовняра несуть, кінь головку клонить,
За ним дівча, як вірмінча, білі ручки ломить.
Ломить воно, ломить, з мізильного пальця.
– Вже світ зійду та не найду такого коханця.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення