Очі мої чорненькії, що ви гадаєте

Очі мої чорненькії, що ви гадаєте?
Серце моє в жалю бродить, а ви тото не знаєте.
Ой ти, серце, моє серце, з каміння твердого,
Чому, серце, не пукаєш з жалю великого?
Ой жалю мій, жалю, відки я тя маю?
Ци від бога, ци від людей, сама я не знаю.
Якби-м знала, що від бога, то би-м си молила,
Якби-м знала, що від людей, тоби-м їх просила.
Ой піду я та до брата, та не встигну сісти,
А невістка вповідає: "Не треба нам сестри".
Ой вийду я з тої хати та стану плакати,
Кілько-м світа ізходила, нема де вмирати.
Ой піду я понад море, а там вода грає,
Рада би-м си утопити – вода не приймає.
Ой піду я понад Дунай – Дунай стоїть тихо,
Рада би-м в нім утопити усе своє лихо.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення