Долин, долин, долиною [1]

Долин, долин, долиною
Біжить тато за дочкою:
– Чекай, дочко, годиночку,
Скажу тобі новиночку.
Твоя мати дуже лежить,
Студеної води бажить.
– Хоть най вона зараз умре,
Мені за нев жаль не буде:
Дала мене в чужиночку,
Зав’язала головочку.
Та най вона послухає,
Як си єї дочка має:
Вечеречку на стів кладуть,
А мене по воду шлють.
Нім я з водов прийшла,
То вже вечеря відійшла.
– Ой мий, невістко, миски,
Не стало тобі лижки.
Помий же і тарелі,
Не стало тобі вечері.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення