Ой піду я в лісок трісок, а там кілля тешуть

Ой піду я в лісок трісок, а там кілля тешуть,
Лиш за мене, малодую, усі люде брешуть.
А брешіть же, вороженьки, аби-сте не стали,
Та щоби-сте свої зубки на підкови дали.
Та брешіть же, ворожечки,– я буду терпіти,
Та чей же вам Бог та за мене вимордує діти.
Та брешіть же, ворожечки, так як пси на вовка,
Та чей же вас та заболить сердечко, головка.
Та брешіть же, ворожечки, я вас си не бою,
Бо я собі посадила у городі тою.
Бо я тою як намочу та дам си напити,
Кого схочу, розволочу – буде ня любити.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення