Ой у полі край дороги [3]

Ой у полі край дороги,
А там жовняр конем грає.
Д’ нему дівча виходжає
Та й жовняра підмовляє:
– Ой жовняре, жовнярочку,
Сватай мене, дівчиночку.
– Я би тебе, дівче, узяв,
Та коли ти брата маєш.
Зчаруй брата рідненького,
Підеш за ня молодого.
– Ой коби я чари знала,
Я би єго вчарувала.
– Ой у лісі на ялині
Та там висять дві гадині.
На одную сонце пече,
А з другої сочок тече.
Озьми, дівче, того сочку
Та набери в коновочку.
Звари єго в чистій юшці
Та запроси брата в гості.
А ще братчик у дорозі,
А вже чари на порозі.
Брат до неї із дарами,
Вона д’ нему із чарами.
– Ой пий, брате, цесе пиво,
Буде тобі в душі мило.
А брат пива та й напився,
По конику повалився.
– Що це, сестро, та й за пиво,
Що за серце так ймило.
Тілько-м, сестро, світом ходив,
Ще-м такого пива не пив.
Сестра стала, задумала,
Чорні очі заплакала.
– Ой стій, сестро, та не думай,
Сльозами си та й не вмивай,
Бо вже-с мене зчарувала,
Треба – би-с ня поховала.
Озьми коня вороного,
Поховай ня, молодого.
Ой у полі край дороги
Аж там жовняр конем грає.
Д’ нему дівча виходжає
Та й жовняра підмовляє:
– Ой жовняре, жовнярочку,
Озьми мене, дівчиночку,
Озьми мене, молодую,
Най на світі не бідую.
– Я би тебе, дівче, узяв,
Та коли ти чари знаєш.
Зчарувала-с брата свого,
Збавиш мене, молодого.
Дівчина си зажурила:
– Що ж я тепер наробила?
Що ж я тепер наділала,
Що я брата зчарувала.
Жовняр буде в світі жити,
А брат буде в землі гнити,
Жовняр буде панувати,
А я буду бідувати.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення