Що то в полі за димове

Що то в полі за димове?
Косять сіно Романове.
За Романом турчин ходить
Та в Романа сестру торжить.
– Ой, Романе, Романочку,
Продай сестру Єленочку
За коники воронії,
За сідельця золотії.
Прийшов Роман додомочку,
Склонив на стів головочку.
Сестра в хаті обладає
Та й єго си так питає:
– Чого сидиш та думаєш,
Чому не п’єш, не гуляєш? –
Коли мені не до того:
Продав-єм тя за нічого,
За коники воронії,
За сідельця золотії.
– Іди, сестро, на могилу,
Подивиси у долину,
Ци вівчарі вівці женуть?
Ци мажарі вогні кладуть?
– Ні вівчарі вівці женуть,
Ні мажарі вогні кладуть,
Ідуть турки та татари.
– Тото, Єленко, твої бояри.
– Ой дай ми, брате, ключі від комори,
Най си подивлю на мої убори.
На убори си придивляла,
Ніж до серця прикладала:
– Ліпше мені в землі гнити,
Як з турчином маю жити.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення