Де ти, синку, ходиш, що ти, синку, робиш

– Де ти, синку, ходиш, що ти, синку, робиш?
Скаржуть ми си молодиці, що їм шкоду робиш.
– Та буду ходити та й буду робити,
Було мене, моя мамко, в сім рік оженити.
– Ой коби я була знала свою пригодочку,
Була би-м тя оженила, ще-с був в повиточку.
Іди, синочку, йди на дорожечку,
Там дівчата ідуть, свої долі несуть.
Котра буде з долев, тоту вибирати,
А котра без долі, то тоту не брати.
– Ой коби я знав, котра доля моя,
Дав би-м ї хусточку, котра-с, любко, моя?
Ой іде дівчина, ой іде багата,
Я тоту не озьму, бо вона стряпата.
Ой іде дівчина, ой іде бідненька,
Та тоту я озьму, бо вона миленька.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення