Приїхали жовняри з обозу

Приїхали жовняри з обозу,
Стали собі близько перевозу.
Один каже: "Бистра річка, бистра".
Другий каже: "Зла тут переправа".
Третій каже: "Хоть си коня збуду,
Все в Ганусі на вечері буду".
А в Ганусі мальований сволок,
А в Ганусі жовняриків сорок,
А в Ганусі мальована приспа,
А в Ганусі козаченьків триста.
– Котрий мені тройзілля дістане,
Тот зо мною до слюбочку стане.
– Ой є в мене три коні на стайні:
Один чорний, як ворон чорненький,
Другий білий, як лебідь біленький,
Третій сивий, як голуб сивенький.
Ой тим чорним до моря доїду,
А тим білим море переплину,
А тим сивим тройзілля дістану,
Та таки з Ганусев до слюбочку стану.
Та взяв жовняр тройзілля шукати,
Взяла над ним зозулька кувати:
– Годі, жовняре, тройзілля копати,
Іди вже з Ганусев до слюбочку стати.
А вже жовняр тройзілля несе,
А Гануся від слюбу йде.
– Бодай ти, Ганусю, марно пропала,
Що ти мене за море післала.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення