Гину, мати, гину через одиную

– Гину, мати, гину через одиную,
Через одиную – дочку вдовиную.
Позволь мені, мати, ліса урубати,
Ліса урубати, церкву збудувати:
Та всі дівки прийдуть богу си молити,
Та чей прийде одиная – дочка вдовиная.
– Позволю ти, сину, церкву збудувати,
Лишень не позволю в вдови дівку взяти.
Та всі дівки були, богу си молили,
Лиш не було одиної – дочки вдовиної.
– Позволь мені, мати, ліса урубати,
Ліса урубати, коршму збудувати:
А всі дівки прийдуть тутки погуляти,
Та чей прийде одиная – дочка вдовиная.
– Позволю ти, сину, коршму збудувати,
Лишень не позволю в вдови дівку взяти.
Та всі дівки були та в коршмі гуляли,
Лиш не було одиної – дочки вдовиної.
– Позволь мені, мати, в ліску си сховати:
А там прийдуть всі дівчата – мут горішки рвати,
Та чей прийде одиная – дочка вдовиная.
– Позволю ти, синку, в лісок си сховати,
Лише не позволю в вдови дівку взяти.
Та всі дівки були та горішки рвали,
Лиш не було одиної – дочки вдовиної.
– Гину, мати, гину через одиную,
Через одиную – дочку вдовиную.
– Позволю ти, синку, що ти самий хочеш,
Лиш не бери в вдови дочку, бо си з нев склопочеш.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення