Ой у броду брала Гандзя воду

Ой у броду брала Гандзя воду,
Там вандрували два шевці хороші на вроду.
– Ой бери, Гандзю, бери, Гандзю, воду
Та справ* нас, дівчиночко, на добру господу.
– Ой там, на горі, там добра господа,
Майстер старий, майстрова молода.
Шиють шевці, шиють, шиють, дошивають,
На молоду майстрову зчаста поглядають.
– Ти майстрова, ти молода, маєш грошей много,
Вандруй з нами молодими, покидай старого.
– Ніхто того більше не чув, лишень малий хлопець,
Та дав знати аж до села до нової коршми.
Убігав малий хлопець до коршми нової:
– Іди, старий, вже додому – нема майстрової.
Ой вбігає старий майстер до свої комори,
Нема грошей, нема сукон, нема майстрової.
– Сідлай, хлопче, коня, сідлай вороного
Та підемо здоганяти шевця молодого.
Здогонили того шевця на кедровім мості,
– Ой верниси, майстровая, хоть до мене в гості.
– Хіба би я дурна була, розуму не мала,
Щоби я си до старого в гостину вертала.
Вандруй, шевче мій молодий, до чужого краю,
А ти, старий, заверниси – я тебе не знаю.
А взяв єї старий майстер попід білі боки,
Кинув її старий майстер у Дунай глибокий.
– Пливи, пливи, майстровая, від краю до краю,
Аби-с знала, як казати,– я тебе не знаю.
Пливе, пливе майстровая, вже сплила ї хустка:
– Рятуй, рятуй, старий майстре – я твоя голубка.
– Пливи, пливи, майстровая, догори плечима
Та не люби молодого з чорними очима.

Примітки:
* Справляти – показувати дорогу.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення