Ой піду я до коршмочки, а там п’ють, гуляють

Ой піду я до коршмочки, а там п’ють, гуляють,
А молоді молодиці на мене моргають.
Ой кивала молодичка пальчиком на мене:
– Прийди, прийди, жвавий хлопче, звечера до мене.
– Я би прийшов, я би прийшов – маєш чоловіка,
Як ня їме, буде бити, збавить мене віка.
– Ой не бійси, жвавий хлопче, мого чоловіка,
Доки в мене в горшку зілля, доки твого віка.
Доки в мене в горшку зілля, зілля зеленого,
Доки твого, жвавий хлопче, віка молодого.
Ой пішлю я старенького у гай по калинку,
Прийди, прийди, жвавий хлопче, хоть би на годинку.
Іди, іди, жвавий хлопче, старого визирати,
А як старий із калинков, а ти давай знати.
Біжить, біжить жвавий хлопець та в долоні плеще:
– Гуляй, гуляй, моя мила, не йде старий, ні ще.
Подивлюси у кватирю – він вже на подвір’ю,
Бідна моя головочко, де ж я си подію?
– Сховаю тя під перину,
Сама скажу, що вже гину.
Прийшов старий бородатий з калинков до хати,
Як стояла, так упала, зачала стогнати.
– Моя мила чорнобрива, годі вже стогнати,
Бо я видів гарних хлопців коло мої хати.
– Ой ти, старий бородатий, не вчи си брехати,
Кого-с видів коло хати, було го злапати*.

Примітки:
* Злапати – піймати.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення