Ой умру я, умру, буду си дивити

Ой умру я, умру, буду си дивити,
Та ци буде мій миленький за мною тужити.
Милий затуживси та й сів, підголивси.
– Коби борше тіло з хати, я би вже женивси.
Жила – не любив-єм, вмерла – не тужив-єм,
Та й не му тужити, бо-м не мав з ким жити.
Діти тото вчули, зачали тужити:
– Мамко наша рідненькая, підемо служити.
Вона тото вчула – та й си розіснула:
– Не йдіть, діточки, служити, поки буду жити.
– Мила моя, мила, то-с несправедлива,
Я гадав, що ти умерла, а ти си дивила.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення