Летить ворон, летить з гори на долину

Летить ворон, летить з гори на долину.
– Будь здорова, моя мила, бо вже тя покину.
В неділю раненько, ще си не видненько,
Умиває моя мила біленьке личенько.
Вмиває, вмиває дрібними сльозами,
Протирає чорні очі білими ручками.
– Гей, ти, коню сивий, трензелька* із шовку,
Та хто тобі, мій миленький, та й змиє головку?
– Гей, змиє ми, змиє тот дощик дрібненький,
Пробере ми кучерики тот ворон чорненький.
Ворон залітає, в очі заглядає,
Біле тіло подзьобає, кості розношає.
Кості мої, кості, великої зрості,
Та пожальси, милий боже, мої молодості.

Примітки:
* Трензелька – вуздечка.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення