Ой їхав, їхав за Дунай, скочив на вороненькім коню

Ой їхав, їхав за Дунай, скочив на вороненькім коню,
А за ним, за ним отаман з конем хоче го взяти в неволю.
– Ой ти, пане отамане, на тобі коня вороного,
Лиш не бери мене в неволю тяжку, козака молодого.
Ой за горою, за високою там косарчики косять,
Там наші браття в неволі сидять, губернатора просять.
– Ой ви, пане губернаторе, пустіть же нас додому,
Бо заплакали, з личенька спали дівчаточка за нами.
– Най вона плаче, най вона тужить, ти вже дома не будеш,
Напийси води задунайської, за дівчину забудеш.
– Ой пив я воду задунайськую, а тепер вже не буду,
Любив дівчину і ще й чорнобриву, до смерті не забуду.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення