Ой поплили білі гуси аж на бистру воду

Ой поплили білі гуси аж на бистру воду.
– Вийди, вийди, дівчиночко, розмовси зо мною.
– Та не раз я, милий, не два до тя виходила,
Ніколи-м ти, мій миленький, правду не вповіла.
Аж тогда буду, мій милий, всю правду казати,
Та як будуть твою ручку із моєв в’язати.
Ой у полі церковочка дильом дильована*,
В тій церквочці дівчиночка примусний слюб брала.
– Гей, слюбе, мій, слюбе, примушений слюбе,
Скажи мені вірну правду, ци гаразд ми буде.
– Гаразд тобі, дівчиночко, такий гаразд буде,
Що буде тобі сором вийти межи люде.
Та озьму я коновочки та піду по воду,
А там хлопці-риболовці прекрасні на вроду.
– Ой ви, хлопці-риболовці, прекрасні на вроду,
Озьміть мене в новий човен, завезіть на воду.
Та так мене та й завезіть, щоби не спливати,
Щоби не йшла лиха доля мене рятувати.

Примітки:
* Дильом дильована – збудована із брусів.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення