Ой маю я два садочки – лиш їх межі виджу

Ой маю я два садочки – лиш їх межі виджу,
Ой маю я ворожечки, межи ними сиджу.
Ой ви, мої ворожечки, та не ворогуйте,
Коли мене не любите, то мене зчаруйте.
Гей, от тото мій садочок, що зацвів біленько,
Розстелився барвіночок по нім зелененько.
По тім саді проходжаю та думку думаю,
На стороні милу маю, ніц за ню не знаю.
Писав би я на папері, паперу не маю,
Пішов би я сам до неї, дороги не знаю.
Ой знаю я дорожечку до самого Львова,
Та випала з-під коника золота підкова.
Та не жаль ми за підковов, що золота була.
Але жаль ми за дівчинов, що молода була.
Підкова си загубила, та підкова буде,
Дівчина си заручила, другої не буде.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення