Ой з-за гори, ой з-за кручі

Ой з-за гори, ой з-за кручі скриплять вози йдучи.
Попереду чорнявая вискакує йдучи.

Запрягає чумак воли, іде до Адесу.
Покидає дівчиноньку дома на всю весну.

Росла, росла дівчинонька, на станочку стала.
Ждала, ждала чумаченька, та й плакати стала.

Ой на степу, ой на степу, ой на кримськім полі
Висипали чумаченьки штири мажі солі.

– Ой піду я, чорнявая, солі купувати.
Не так солі, як чумака піду пізнавати.

Покинь же ти, чумаченьку, сіллю гендлювати.
Бери серпи, ходи в поле пшениченьку жати.

– Ой бодай ти, чорнявая, того не діждала,
Щоби моя біла ручка пшениченьку жала...

Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Народні пісні в записах Степана Руданського. – Київ: Музична Україна, 1972. – 291 с.

Рекламне оголошення