Ніхто ж тому не винен

Ніхто ж тому не винен сама я,
Сама я, сама я,
Що полюбила гультяя,
Гультяя, гультяя.

Гультяй не робить, тілько п’є,
Тілько п’є, тілько п’є,
Прийде додому, мене б’є,
Мене б’є, мене б’є.

А того болю не чую,
Не чую, не чую,
Піду до сусіди, ночую,
Ночую, ночую.

Ой а в сусіди гарний син,
Гарний син, гарний син,
Сподобався мені, вражий син,
Вражий син, вражий син.

Ой а оченьки, як тернок,
Як тернок, як тернок,
Ой а брівоньки, як шнурок,
Як шнурок, як шнурок.

Ой а личенько, хоць пиши
Хоць пиши, хоць пиши.
А як вірне любиш, залити,
Залити, залити.
Джерело:
Народні пісні в записах Степана Руданського. – Київ: Музична Україна, 1972. – 291 с.

Рекламне оголошення