Чує ж його душа, чує

Чує ж його душа, чує,
Що він вдома не ночує.
Та боїться ночувати,
Щоб не взяли у солдати.
Наїхали комісари,
Сейчас молодця спіймали,
Назад руки ізв’язали
Ще й підводу загадали.
Посадили на задочку,
Самі сіли спередочку,
Щоб коники не стомити,
Щоб молодця не згубити.
На конику піна стала –
Ще далеко до Браслава...
Стали лоба розбривати,
Став молодець умлівати...
Джерело:
Народні пісні в записах Степана Руданського. – Київ: Музична Україна, 1972. – 291 с.

Рекламне оголошення