Ой сербине, сербиночку [1]

– Ой сербине, сербиночку,
Люби ж мене, дівчиночку!
– Ой я буду та й любити,
Зчаруй брата, будем жити.
– Ой, їй-богу, я б строїла,
Та не знаю, що за зілля.
– Ой у лузі ялиночка,
На ялині гадиночка.

Підстав, дівча, коновочку
Під гадину головочку.
Як натече ропи з рота,
Будеш чарувати брата...
Ой іще брат у дорозі –
Киплять чари на порозі.
Брат з дороги приїжджає,
Вона к брату виходжає.

Брат до неї із дарами,
Вона к брату із чарами:
– Ой на тобі, брате, пива,
Буде твому серцю диво;
– Напийся ж ти, сестро, сама,
Не зводь мене хоця й з ума.
– Ой я ж отеє пиво пила,
Було ж мому серцю диво!..

Ой скоро брат та й напився,
По конику похилився.
По конику вороному,
По сідельці золотому...
– Ой стій, брате, не хилися,
Йди до хати та й проснися!..
– Возьми, сестро, коня мого,
Сховай мене, молодого!..

– Ой сербине, сербиночку,
Сватай мене, дівчиночку!
– Як же ж тебе та й сватати,
Коли вмієш чарувати?
Ані брата, ні дворака...
Пішла дівка за жебрака.
Що випросить хліба в торбу,
То дівчину усе в морду.
Джерело:
Народні пісні в записах Степана Руданського. – Київ: Музична Україна, 1972. – 291 с.

Рекламне оголошення