Сидить голуб на березі [2]

Сидить голуб на березі,
Голубка на вишні.
– Скажи, скажи, серце, правду,
Що маєш на мислі?

– Хіба ж би я дурна була,
Розуму не мала,
Щоб я тобі щиру правду
Наперед сказала.

Тогди ж тобі, мій миленький,
Щиру правду скажу,
Ой, як свою білу ручку
Із твоєю зв’яжу.

Сивий орел, сивий орел,
Голубка сивіша.
Милий батько, мила мати,
Миленька миліша.

А з ненькою посваруся –
Гріха наберуся,
З миленькою, як зійдуся,
Не наговоруся...

На городі в частоколі
Калина процвітає.
Милий милу вірно любив,
Тепер покидає.

– Ой куди ж ти виїжджаєш,
Мій сизовий орле?
А хто ж мене, молоденьку,
Без тебе пригорне?

– Пригортайся, моя мила,
Гіншому якому,
Лиш не кажи тії правди,
Що мені самому.

– Як же ж мені, миленький,
Правди не сказати, –
Стою вечір, стою другий,
Тебе не видати.

Ой на ставу, на ставочку,
Ой там рибка в’ється,
А миленька за миленьким
Як орлиця б’ється.
Джерело:
Народні пісні в записах Степана Руданського. – Київ: Музична Україна, 1972. – 291 с.

Рекламне оголошення