Ой у лісі, в лісі

Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
З гори в долиночку...
Ой кличе мати
Та своєго сина
З коршми додомочку.
Ой іди, сину,
З коршми додомочку,
Ой беруть жиди,
Беруть орендарі
Твою худобочку.
Ой що ж мені, мати,
З тої худобочки?
Ой позволь, мати,
Хоть раз повидати
Удовинії дочки.
Бо вдовинії дочки
Та й усі три рівні.
Ой ходять вони,
Ходять по риночку,
Як ті королівни.
Ходять по риночку,
Хустоньками мають,
Ой да не одному
Мені молодому
Серцю жалю завдають.

Ой їдна Марина,
Друга Катерина,
Ой а за третюю
Сам не можу знати,
Бо, либонь, моя мила.
Ой, гаю ж мій, гаю,
Густий – не прогляну.
Ой я пустила
Із рук свого сина,
Та й тепер не спіймаю.
Джерело:
Народні пісні в записах Степана Руданського. – Київ: Музична Україна, 1972. – 291 с.

Рекламне оголошення