Коло греблі стоять верби

Коло греблі стоять верби,
Що я їх садила.
Нема мого миленького,
Що вірне любила.
Нема мого миленького,
Нема єго тута.
Посходила по слідоньках
Шальвія та рута.
На шальвію воду грію,
На руту не буду.
Кого ж бо я вірне люблю,
Повік не забуду...
Літав, літав соколонько
Понад берегами,
А вдарився в оболоню
Сивими крилами.
А вдарився в оболоню
Сивими крилами.
Вийди, вийди, дівчинонько,
З чорними бровами.
Вийди, вийди, дівчинонько,
Як і виходила,
Станем собі, поговорим,
Як і говорили.
Джерело:
Народні пісні в записах Степана Руданського. – Київ: Музична Україна, 1972. – 291 с.

Рекламне оголошення