Сороміцькі коломийки

Прийду, прийду мій миленький,
Я скраю лягаю,
Коло дошки дам ті трошки,
Бо ті добре знаю.

Ой нікому не давали,
Но тому німому,
Бо німому добре дати –
Не скаже нікому.

Ані тато не багатий,
Купив бульби яму,
Та, як прийшов до домочку
Та й виліз на маму.

Ой, дівчино-дівчинонько,
Дівчино-зозулько,
Була бись ти сі не грала,
Якби не мій вуйко.

Коломия не помия,
Коломия – місто,
Якби пуцька зуби не мала,
То би з’їла тісто.

Кажуть люди, кажуть люди,
Що тато не годен,
Тато мамі закладає
На дванайці годен.

Ой ніхто так не бідує,
Як жовняр бідує,
Веде коня за повода,
А тимво гальмує.

А в мазура в п’єцу дзюра,
А на п’єцу котки,
Мазур просе мазуриху,
Би му дала масла.

Ой, дівчата-дівчиноньки,
Давайтесі грати,
Бо холєра не границі –
Будемо вмирати.


Рекламне оголошення