Скутість і воля

– Навіщо блукаєш темної ночі
У хижому лісі у повній імлі?
Давно поросли всі дороги пророчі,
То що ж ти шукаєш на згаслій Землі?

Твоя країна лоном до небес,
Та жоден з тих, хто жив в ній не воскрес.
Ти нічого в світі не знайдеш:
Скута вся твоя душа домеж.

Розстріляні душі пішли в потойбіччя,
Ошуканий ліс завмираючи спить.
У ньому блукатимеш ти споконвічно,
Аж поки не вдасться очей розтулить.

Хто сказав тобі, що це твоє життя?
Ти обрав свій шлях без права вороття.
Ти давно на світі не живеш:
Скуте твоє серце вже до меж.

– Все, що в серці душу не мине.
Горе тим, хто хтів скувать мене!
Гомонить на волі увесь гай –
Мій рідний край, мій рідний край,
Веселий божевіллям рай...


Рекламне оголошення