Останній наш час

Тиха ніч обійма
Ніжно плечі твої,
Але сум у очах
Й на душі легкий страх –
Не заснути тобі.
Цілий день у вікна
Ти сумуєш одна.
А твій милий пішов
По ворожую кров,
Бо настала війна.

Нехай ллються ріки
Хмільного вина,
Бо від життя
До забуття
Дорога одна.
То ж нехай навіки
Та й згадують нас.
Як ми жили,
Як провели
Останній наш час.

Ти благала його
Не гнівити богів,
Бо як з долі зійдеш,
То вже не повернеш,
Як би не захотів.
Але ж він відказав:
Цеє свято для тих,
Хто в цих землях живуть
І життя віддадуть,
Та й за Князів своїх.

То ж, хай пісні лунають
На весь білий світ.
Народе мій,
Кажу тобі,
Найкращий з усіх.
Хай вороже знає
Веселий наш сміх,
Що без страху
На всім скаку
Зустрінемо їх.

Він пішов. Його слід
Вже у травах зів’яв.
Та казав, що прийде
Доки місяць зійде
І чекати благав.
Та чекатимеш ти
На його вороття
Доки світ не впаде,
Або доки тебе
Не покине життя.

То ж, хай пісні лунають
На весь білий світ
Народе наш,
В цей лютий час
Ти кращий з усіх.
Хай вороже знає
Веселий наш сміх,
Що без страху
На всім скаку
Зустрінемо їх.

Нехай ллються ріки
Хмільного вина,
Бо від життя
До забуття
Дорога одна.
То ж нехай навіки
Та й згадують нас.
Як ми жили,
Як провели
Останній наш час.


Рекламне оголошення