Щасливі ми!

Останні подихи зими,
Ще випав сніг, мабуть, останній.
А ми з тобою зберегли
За всі роки своє кохання.

Кохання – мов весняний цвіт,
Що лине пахощами в вирій.
Щасливі ми, що стільки літ
З любов’ю живемо у мирі.

Кохання – мов осінній лист,
Що стиха шелестить, тріпоче.
Кохання – мов зимовий блиск,
Мов літні трави – щось шепоче!

Кохання барвами манить,
Голубить душу та лоскоче.
Кохання мучить і болить,
Біжить кудись, злетіти хоче...

Так, без кохання на землі
Було би сумно, неспокійно.
Щасливі ми, бо зберегли
Кохання щире та надійне.

Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.

Рекламне оголошення