Ніч засина, як кошеня...

Ніч засина, як кошеня,
Згорнувшись у клубочок дня.
На вікнах квартир у надії,
Що Київ леліє у Лаврі своє...

А понад сутінки бреде
Будинків плетиво рябе.
Регоче метро... І Рулетка,
Чудна кокетка страшного і доброго Міста.

Хисткого листя доля зла,
Насіння клена – два крила.
Оксано, я знову п’яний.
Кохана, волосся проречило: "Осінь".

На меркнучий вогник електронамиста
Наносить художник, наносить художник
Сузір’я осіннього листя.


Рекламне оголошення