Остання битва

Сонце з-за обрію встало
Розсипалися діамантами роси
Руки до ножен, я відкриваю очі
Швидко до коней, в грудях вже клокоче

Згасло все – запоморочіння
Страшенна тиша перед боєм
Напроти один одного у вічі
Стоїм чекаємо на Слово
То дай же сили, нам, Боже!
Надія груди вже розперла!
То дай же сили, нам, Боже!
Надія груди вже розперла!

І почалось... дзвін металу, коней сопіння
Криваві руки, крики, булькотіння
Чутно "Спаси мя Боже!"

Все навколо давить мозок
Смерті вітер дме в обличчя
Усюди кров та мертві друзі
Жах крадеться прямо в вічі

Де татарська допомога?
Ми ж поляжемо усі тут!
Лише пил від їхніх коней
Уповаймо лиш на Бога!

Сила битви вже на межі
Тиском гне стійке залізо
Зграї стріл горять в повітрі
Камні зустрічають лезо

Смерті лик немов ікона
Простягнувся над битви полем
Сліз безодня творить ріки
Поглиная смертні крики

Зупинився час для мертвих
На реталищі кривавім
Тіні їх стоять на землях
Де страшні бої лунали

Їх тіла зігнили в полі
Поросли бур’ян-травою
Душі їх страждать лишились
Поміж небом та землею

Тіні часу на сторожі
Вітер для пекельних подих
Хоч тіла давно зогнили
Душі воїнів нетленні

Постають переді мною
Простягають чорні руки
Шепчуть синіми вустами
Оголяють брудні рани


Рекламне оголошення