Стереозір

Я маю двоє очей, дивлюся я на світ,
А що я ними бачу – та бачу те, що слід,
Від мала мене вчили – дивися як усі,
І ти дістанеш щастя у всій його красі.

Кожна людина, і, навіть, кожен звір
Мають двоє очей – стереозір.

Якби я був циклопом і око мав одне,
У комітет профспілки не вибрали б мене,
Бо погляд однобічний тепер не популяр,
Всі дивляться критично на моноокуляр.

Кожна людина, тим паче кожен звір
Мають двоє очей – стереозір.

Мій стереозір сприймає колір будь-який,
Найкраще розрізняє він червоно-голубий,
Але останнім часом в очах мерехкотить –
В одному оці жовте, а в іншому блакить.

З кожної людини може бути звір,
Якщо вона хворіє на стереозір.

Біжу я до шпиталю, кричу до лікарів:
Рятуйте, люди добрі, на стерво захворів!
Вони відповідають, що тільки у Москві
Лікують стервоочі на стервоголові.

Там кожний професор неабиякий звір,
Там є міністервство на стереозір.

Та пізно лікуватись, зіпсутий стервозір,
Бо кожне око хоче мати власний кругозір,
У кожного світогляд, у кожного права,
Від того плюралізму дуріє голова.

Якщо в тебе мозок, а не риб’ячий жир,
Тримай під контролем стереозір.

На щастя вже минають ті стереочаси,
І собі співаємо на свої голоси,
Ніхто вже нас не скривдить, ніхто не заляка,
Хіба що троха смикнуть за стервоязика.

Але ж ти людина, а не якийсь там звір,
І совість – то єдина, хоч вір, а хоч не вір.


Рекламне оголошення