Ой піду я в ліс

Ой піду я в ліс по дрова,
Наламаю лому,
Завів мене дурний розум
На чужу, на чужу сторону.

А в чужій же стороньці
Ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому
Співа, співа соловейко.

Хай співає, хай співає
Всіма голосами,
А я піду в сад зелений
Обіллю, обіллюсь сльозами.

Ой зірву я з рожі квітку
Та й пущу на воду,
Пливи, пливи, з рожі квітко,
Та й до мого роду.

Пливла, пливла з рожі квітка
Та й стала крутиться,
Вийшла мати воду брати
Та й стала журиться.

Примітки:
Записала О. Обіух у с. Зольня Олевського району Житомирської області від Тимощук М.К.
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення