Шуміла ліщина [2]

Шуміла ліщина, шумів темний гай,
Зрадливу дівчину козак покохав.

"Козаче, козаче, ти хочеш краси,
Ти матінки серце мені принеси.

Убий свою маму і в лісі покинь,
А з маминим серцем до мене прилинь".

Три дні і три ночі козак все блукав,
Четвертої ночі він серце виймав.

Як вийняв він серце, упав та й лежить,
Матінку питає, чи дуже болить.

"Вставай, мій синочку, вставай не лежи,
Бери моє серце, дівчині неси".

Пішов козак лісом, пішов та й упав,
І мамине серце козак не вдержав.

Прийшов до дівчини й на порозі став:
"Чого ти хотіла, я теє дістав".

"Козаче, козаче, що ж ти наробив,
Я жартувала, ти матір убив.

Козаче, козаче, в нас мами одні,
Вони годували своїми грудьми.

Ти матінку стратив, хоч рідна твоя,
Мене ти загубиш, я зовсім чужа.

Козаче, козаче, іди на ліси,
Шукай собі пару для свої краси".

Три дні і три ночі козак все блукав,
Матінка в могилі, він пару шукав.

Шуміла ліщина, шумів темний гай,
Зрадливу дівчину козак покохав.

Примітки:
Записала 1999 року Ганна Євдокименко в с. Лечі Борзнянського району Чернігівської області від Монойленко Віри Михайлівни (1930 р.н.).
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення