Зашуміли верби

Зашуміли верби
Ще й темнії ліси,
Умерла матінка,
Лишилися діти.
Більшеньких сестричок
Віддано служити,
А котрі маленькі –
По миру блудити.

Здибаю сирітку
На кедровім мості:
– Куди йдеш, сирітко?
– Йду до мами в гості.

Ой вернись, сирітко,
Бо далеко зайдеш,
Ти свої матусі
Вже більше не знайдеш.

На твоїй мамочці
Висока могила,
А на тій могилі
Червона могила.

Як прийшла сирітка,
На колінця впала,
На колінця впала
Й до гробу припала:
– Вставайте, мамочко,
Вже годі вам спати,
Гукаю і кличу
– Не хочте вставати...

Голівка немита,
Сорочка нешита.
Я така маленька
На днину сім разів,
Сім разів я бита.

Примітки:
Записали Інна Конош і Наталія Цівун в с. Чорнівка Новоселицького району Чернівецької області від Павленко Орисі Петрівни та Михайлини Москалюк.
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення