Сирітка [2]

Дивная година од Бога настала,
Не одна дитина сиротою стала.
Зашуміли гори, забриніли ріки.
Ой, померла мати – сироти навіки.
Отець жінку знайде – буде в парі жити,
Нещасні сирітки ой підуть служити,
Котрії більшенькі – будуть слугувати,
Котрії меньшенькі – будуть пропадати.
Сирота хоч робить – робота ні защо,
Мачуха з притиском: "Сирота-ледащо".
Та пішла сирітка по світу блукати,
Рідної матінки своєї шукати.
Господь зустрічає, став її питати:
– Куди йдеш, сирітко?
– Матінку шукати.
Вернися, сирітко, в далекий світ зайдеш,
Та свої матусі довіку не знайдеш,
Бо твоя матуся не в високій горі –
Спочиває вона у гробовім домі.

Примітки:
Записала Людмила Чаленко на Хмельниччині від П. Багазій.
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення