П’є журавка воду

Де курні дороги вийшли за село,
Там у журавлихи синє джерело.
П’є журавка воду, джерело без дна,
П’є журавка воду, воду п’є одна.

Йшла війна степами та й до білих хат,
А у журавлихи двоє журавлят.
П’є журавка воду, крилоньки згорта:
Журавель напився, та й не приліта.

Не здійма крилята журавель від ран,
Вже й не закурличе, де трава-бур’ян.
П’є журавка воду, а кругом дими,
На світанку встала, вмилася слізьми.

Як весна настала, зацвіли льони,
А у журавлихи виросли сини.
П’є журавка воду, в косах сивина.
П’є журавка воду, воду п’є одна.

Примітки:
Записала 1999 року Лариса Лаврик в с. Черемошне Погребищенського району Вінницької області від Бондар Оксани Миколаївни (1925 р.н.).
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення