Ой чи бачте, чи не бачте

Ой чи бачте, чи не бачте,
Чорна хмара звідкись йде,
Чорні ворони літають,
Скрізь біду нам сповіщають.
То не хмара так летить,
Стукотить,
То б’ють копита,
Аж земля від них скрипить.

Їдуть турки з татарами,
Кожен воїн з шаблюками,
Прагнуть вельми вони крові,
Козацької крові.

Та козак наш молоденький
Держить в руці спис довгенький,
Спис і меч –
Татарам смерть.

То козак як замахнеться,
То аж турок відсахнеться,
Татарськая кров
Поллється.

Ідуть, ідуть козаченьки
Степом, долиною
До родини, в край рідненький,
До себе додому.

Їдуть, їдуть і співають
Про славу козацьку,
Серце рветься, як згадають
Про волю козацьку.

Примітки:
Записала 1999 року Інна Кашуба в с. Попівка Лисянського району Черкаської області від Миронюк Софії Пилипівни (1925 р.н.).
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення