У лісі, лісі темному, серед пахучих трав

У лісі, лісі темному, серед пахучих трав
Лежить стрілець ранений, лежить, неначе впав.
Все тихше, тихше, тихше юнацьке серце б’є,
І знову день минає, і знову ніч буде.

І кров йому гамують його вірні друзі,
І ліки прикладають, а він неначе в сні.
Все тихше, тихше, тихше юнацьке серце б’є,
І знову день минає, і знову ніч буде.

Який чудовий вечір, який чудовий час,
Біжить якась дівчина, біжить вона до нас.
Все тихше, тихше, тихше юнацьке серце б’є,
І знову день минає, і знову ніч буде.

Прибігла до милого, милому говорить:
"Ой милий, серце моє, ой що ж в тебе болить?"
Все тихше, тихше, тихше юнацьке серце б’є,
І знову день минає, і знову ніч буде.

"Болить мене серденько, ще й правая рука,
Зранила гостра куля, куля большовика".
В неділю дуже рано, як ворон закричав,
Заплакала дівчина як хлопець умирав.
Все тихше, тихше, тихше юнацьке серце б’є,
І скоро день минає, і знову ніч буде.

Примітки:
Записала 1999 року Інга Мринська в с. Лавочне Стрийського району Львівської області від Барни Марії.
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення