Сумно сонце ісходило

Сумно сонце ісходило
В українському селі,
Доля всіх нас нещаслива,
Всіх нас хлопців молодих.

Покидайте рідні стріхи,
Покидайте родину.
В темнім лісі ви знайдете,
В темнім лісі хатину.

В тій хатині сумно жити,
В тій хатині темнота,
Вивезли мою родину,
Я остався сирота.

Ані свята, ні неділі,
По тих норах лісових,
Всіх нас доля нещаслива
Всіх нас хлопців молодих.

Приснив ми ся сон дивненький,
Що я вдома ночував.
Пробудився, а я в лісі,
Став та й гірко заплакав.

Україно, Україно,
Чом купаєшся в крові,
Із-за тебе, Україно,
Гинуть хлопці молоді.

Україно, Україно,
Ти купаєшся в крові,
А ми мучимось по тюрмах,
Самі хлопці молоді.

Україно, Україно!
Твоя доля вже така,
Виганяє москаль з хати
Молодого юнака.

Примітки:
Записали 1999 року Світлана Федик і Надія Левченко у с. Лавочне на Львівщині від Коруд Дарії Теодорівни (1931 р.н.).
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення