Сумно сонце засвітило

Сумно сонце засвітило
В українському селі,
Бо ж в нас доля нещаслива,
Всі ми хлопці молоді.

Покидаймо рідні стріхи,
Покидаймо родину,
В темнім лісі хату знайдем,
Знайдем хатку-хатину.

В темній хаті сумно жити,
В темній хаті темнота,
Всю забрали рід-родину,
Я остався сирота.

Ані свята, ні неділі
На тих горах лісових,
Нещаслива у всіх доля,
У всіх хлопців молодих.

Україно, Україно,
Ти ж купаєшся в крові
То ж за тебе, Україно,
Гинуть хлопці молоді.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Записали 1999 року Ю. Федько і Т. Єрмашов у с. Лавочне Сколівського району Львівської області від Гудзинець Стефи.
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення