Ой у полі билина

Ой у полі билина,
Вітер нею хитає,
Іде мати дорогою
Та й людей питає:
"Скажіть мені, люди добрі,
Де моя дитиночка?
Хочу я подивитись,
Яка її долечка".
А донечка під віконцем
Мамку виглядає
І на своїм білім тілі
Синці оглядає.
"Сідай, нене, коло мене,
Далеко від мене,
Пчілка мене покусала,
Не порази мене".
"А що ж тото, доню моя,
Та й за така пчілка,
Чому тебе не кусала,
Коли була дівка?"
"То не тота, мамо, пчілка,
Що в полі літає
Лише тота, мамо, пчілка,
Що п’є та гуляє.
Чому-с мене, моя мамко,
В церкві не хрестила,
Чому мені у Господа
Долю не просила?"
"А я тебе, моя доню,
В церкві охрестила,
Гарну долю, моя доню,
В Господа просила".

Примітки:
Записала 1994 року Наталія Федів у с. Н. Велесниця Коломийського району Івано-Франківської області від Ольги Гавкалюк.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.

Рекламне оголошення