Ой на горі вітер повіває

Ой на горі вітер повіває,
Мати рідну доньку про життя питає.
Спитай, мати, в сірого утяти,
Сіре утя на морі ночує,
Воно ж, мов горечко, все чує.
Перше горе – дитина малая,
Друге горе – свекруха лихая,
Третє горе – мій милий ревнивий:
Сам поїде у поле орати,
Мене бере волів поганяти.
Ой ви воли, воли половії,
Ой верніться, літа молодії.

Примітки:
Записала 1990 року Тетяна Марченко в с. Рача Радомишльського району Житомирської області від Антоніни Шкапоїд (1935 р.н.).
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.

Рекламне оголошення